уточнити пошук

політика:

Закон про освіту та мовні претензії. За ким правда?

Підписання Президентом Закону «Про освіту» знову загострило ситуацію навколо мовного питання. Цього разу «голови підняли» вже не в Кремлі щодо утисків російськомовних, а представники країн ЄС. Зокрема, президент Румунії Клаус ЙОХАННІСА скасував візит в Україну, бо, на його думку, новий закон «жорстко обмежує права нацменшин вчитися рідною мовою». Чого чекати Україні від подібних заяв?

На перегляді мовної статті «в ім'я добрих відносин» наполягає і президент Молдови Ігор ДОДОН. А угорські дипломати заявили, що Україна «встромила ніж у спину». У повідомленні МЗС Угорщини говориться, що ми «можемо забути про інтеграцію до ЄС». За словами міністра закордонних справ Петера СІДЖАРТО: «Угорщина буде блокувати ініціативи, вигідні Україні, у міжнародних організаціях, особливо в ЄС».

Зазначимо, що мовна проблема на Закарпатті визрівала давно. Для бурхливої реакції потрібна була остання крапля, якою і став новий закон про освіту. Адже в прикордонних районах, де Україна межує із Угорщиною та Румунією, населення майже не володіє українською мовою. Місцеві розмовляють мовами сусідніх країн та російською.

За статистикою Міносвіти, в Україні навчаються близько 400 тис. дітей нацменшин. Понад 90% – у російськомовних школах. Рідною мовою навчаються по 16 тис. дітей від румунської й угорської громад, 2,7 тис. молдаван, 1,8 тис. поляків. Уроки української мови у них – 2 години на тиждень. Як результат – у 2016-му 36% випускників Закарпаття провалили ЗНО з української, набравши 1-3 бали з 12.

На думку міністра освіти Лілії ГРИНЕВИЧ, українська мова в Україні – фактор нацбезпеки. Тому вчитися будуть саме державною мовою. Щоб додатково забезпечити права нацменшин, міністерство планує запровадити двомовне навчання – предмети викладатимуться українською, а термінологія ще й рідною мовою дітей. Про це повідомила міністр після зустрічі з представниками з 11 країн-сусідів.

«Діти з родин нацменшин зможуть за рахунок українського бюджету не лише вивчати свою мову впродовж 12 років школи, але й навчатися нею в дитсадку й початковій школі. Але рідною мовою вони вчитимуться не замість, а поряд з українською. Це не порушить, а захистить їхні права, перш за все, на належну освіту й роботу». Про це написала у ФБ голова Комітету ВР у закордонних справах Ганна ГОПКО.

Позиція Угорщини щодо закону про освіту не повинна призвести до відмови від національних інтересів, вважає політтехнолог Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ. Те, що уряд ОРБАНА погрожує блокувати співпрацю України і Євросоюзу стає не нашою проблемою, а головним болем ЄС. Підписання цього закону було необхідно, адже тисячі громадян України на Закарпатті вважали зайвим вивчати мову своєї країни.

Утім, політолог-міжнародник Олег ВОЛОШИН вважає що «Угорщина та Румунія не відступляться. Залагодити конфлікт у дипломатичній площині неможливо. Угорщина може блокувати ініціативи які стосуватимуться України. Окрім того на Закарпатті 150 000 угорська спільнота. Тому, підписавши закон, Президент організував грунт для сепаратизму.»

Читай також: Проти України «ополчилися» країни ЄС. Чим це загрожує?

 

Авторизація

Вхiд через соцмережi

Реєстрація

Реєстрація

Назад