уточнити пошук

здоров'я:

Дитячі страхи. Звідки беруться і що з ними робити?

Батькам важливо зрозуміти, що дитячі страхи – це одна з форм пізнання світу, при якій дитина, натрапляючи на невідоме, може інтерпретувати його на свій лад. Тому, насамперед, важливо усвідомити, що страхи дані людині, в основному, для того, щоб виживати. І «боротися» з ними варто лише тоді, коли вони заважають нормальній життєдіяльності та стають небезпечними самі по собі.

Ми – батьки – самі вчимо дітей боятися машин, вогню, чужих людей, тварин, гострих предметів і висоти. Адже саме це може за певних умов врятувати дитині життя. Важливо чітко усвідомити, де ми навчаємо дитину обережності, а де вже сприяємо розвитку страху. Адже більшість страхів – результат батьківських реакцій на ті чи інші події, які вловила та відчула дитина.

До природних інстинктивних страхів належать: страх води, висоти, тварин, стихій, втратити батьків і т.п. До соціальних – страх незнайомців, лікарів, зробити помилку, страх дитячого садка і школи та ін. Більшість соціальних страхів загострюються в підлітковому віці, оскільки значущість соціальних зв'язків у цей період зростає, і до них може додатися страх бути ненормальним, а значить – знехтуваним.

Багато що залежить від того, як самі батьки ставляться до страхів дитини. Не можна їх заперечувати і говорити: «та там нічого боятися!», оскільки в цьому випадку дитина відчує, що її почуттями знехтували. Це може призвести до втрати довіри. Вона перестане ділитися з вами своїми страхами, думками, тим самим заганяючи їх глибоко всередину, і впоратися з ними буде дуже складно.

Іноді батьки, керуючись добрими намірами, самі заганяють дитину в страх, приміром, мікробів, бажаючи таким чином привчити дитину мити руки. Але, на жаль, ризикують прищепити їй вже навіть не страх, а фобію, боротися з якою буває дуже непросто.

Часто дитячий страх – це своєрідна «вторинна вигода». Коли малюк, розуміючи, наприклад, що коли він боїться спати сам, то батьки візьмуть його у своє ліжко, «накручує» себе страхами і починає реально боятися. Така ситуація може з'явитися, коли в сім'ї з'являються молодші діти і старша дитина намагається повернути собі увагу батьків.

Терапією дитячих страхів може бути їх промальовування, ігри зі страхами, казкотерапія. Бесіду з дитиною  про її страхи важливо проводити у спокійній атмосфері, не кваплячись, не залякуючи. Можна розповісти про своє дитинство, про те, що ви також боялися, але вам вдалося з цим впоратися. Особистий досвід батьків – чудовий приклад для наслідування.

Зі страхами варто поводитися дуже обережно і краще при їх появі все-таки звернутися до фахівця-психолога, який допоможе зрозуміти їх причину і дасть рекомендації, як бути батькам. У більшості випадків страхи проходять з віком, але шанобливе ставлення до почуттів дитини важливо зберігати завжди.

Читай також: ігри які допоможуть боротися здитячими страхами.

Авторизація

Вхiд через соцмережi

Реєстрація

Реєстрація

Назад